Голоси з Підляшшя

golosy_pidlyashya

golosy_pidlyashya2

Голоси з Підляшшя (Тексти). ‒ Луцьк : Вежа, 2007. ‒ 536 с. + DVD.

“1997 року Заклад української філології Університету Марії Кюрі-Склодовської (UMCS), що в Любліні, організував діалектологічну експедицію на північне Підляшшя – села ґміни Дубичі-Церковні. Учасниками були студенти UMCS і Волинського державного університету ім. Лесі Українки (Луцьк), а також автор цих рядків і відомий діалектолог Ярослава Закревська. Удень записували діалектне мовлення підляшуків, а осінніми вечорами обговорювали різні наукові проблеми. І ось тоді Я.Закревська подала ідею створення збірників текстів, бо саме на основі такого фіксованого мовлення можна досліджувати діалектну фонетику і фонологію, морфологію та синтаксис. А у випадку українсько-білоруського пограниччя такі збірники допоможуть установити, до якої ж мови належить говірка. Ще підкреслила Я.Закревська, що виконати цей задум було б найкраще діалектологу з Луцька, тобто авторові цих рядків, оскільки Луцьк найближче як до Берестейщини, так і до Підляшшя. Ось так і народився задум цього збірника.

Кожна поїздка на Підляшшя збагачувала нашу фонотеку. Крім того, цією темою зацікавилися і польські діалектологи, зокрема проф. Ф.Чижевський, а Каса ім. Ю.Мяновського призначила стипендію. У поїздках на Підляшшя допомагали уродженці цього краю.

“Голоси з Підляшшя” – це перший збірник задуманого трикнижжя, два наступні, очевидно, матимуть назви “Голоси з Волинського Полісся” і “Голоси з Берестейщини”, таким чином порівняно повно будуть представлені західнополіські говірки”.

“W 1997 roku Zakład Filologii Ukraińskiej UMCS w Lublinie zorganizował badania dialektologiczne na północnym Podlasiu we wsiach gminy Dubicze Cerkiewne. W wyjeździe uczestniczyli studenci UMCS i Wołyńskiego Państwowego Uniwersytetu im. Łesi Ukrainki (Łuck), autor tych słów oraz znana dialektolog Jarosława Zakrewska. W ciągu dnia zapisywaliśmy gwarę mieszkańców Podlasia, a długie jesienne wieczory spędzaliśmy omawiając problemy naukowe. Właśnie wtedy Jarosława Zakrewska poddała pod dyskusję pomysł wydania tekstów gwarowych, bo właśnie na podstawie takich zapisów języka autochtonów można badać fonetykę i fonologię, morfologię i składnię w dialektach. W przypadku pogranicza ukraińsko-białoruskiego takie prace pozwolą wyznaczyć przynależność poszczególnych gwar do języków. Według Jarosławy Zakrewskiej najlepszym realizatorem tego pomysłu byłby dialektolog z Łucka, czyli autor tych słów, ponieważ Łuck jest położony najbliżej ziemi brzeskiej i Podlasia. W ten sposób zrodził się pomysł wydania tego tomu.

Każdy wyjazd na Podlasie wzbogacał nasz zbiór nagrań magnetofonowych. Tym tematem zainteresowali się również polscy dialektolodzy, zwłaszcza prof. Feliks Czyżewski, a Kasa im. Józefa Mianowskiego przyznała stypendium. W wyjazdach na Podlasie pomagali rodowici mieszkańcy Podlasia.

„Głosy z Podlasia” to pierwszy tom z serii trzech, oczywiście dwa kolejne będą zatytułowane „Głosy z wołyńskiego Podlasia” i „Głosy z ziemi brzeskiej”. W ten sposób będziemy mieli pełny obraz gwar zachodniopoleskich”.

З передмови, 6‒7 стор.

 

/ при|мак іс |тес′ц′ом |каже |йідут |фурийу / со|бака би|жит / |каже // |ал′і та|к’і со|бака // зу|с′ім сла|би:иĭ // вун |каже |тес′ц′ови / |каже / |видно с′еĭ со|бака в прима|ках // тоĭ за|йіехав и / |жун′ц′і |каже / ти шчо ти там? |каже / |чо ти |його?.. / йак ти |його |кормиіш? / |каже / вун гово|рив на |того со|баку так’ і так // шчо вун в прима|ках // а во|на |каже / ш|чо то?  |кепс′ко? / |каже / йа |йаĭца ва|ру / і йоу|му |туйу |воду |дайу //

Примáк іс тéсцьом, кáже, їдуть фýрию, собáка бижúт. Кáже: “Áлі такí собáка – зусíм слабú-úй”. Вун кáже тéсьцьови, кáже: “Вúдно, сєй собáка в примакáх”. Той заїхав і жýнці кáже: “Ти… Що ти там? – кáже. – Чó ти йóго?.. Як ти йóго кóрмиш? – кáже. – Вун говорúв на тóго собáку так і так, що вун в примакáх”. А вонá кáже: “Що то? Кéпсько? – кажé. – Я яйца варý і йомý тýю вóду дáю”.

(Яким’юк Василь, с. Грабовець, ґміна Дубичі-Церковні, повіт Гайнівка, Підляське воєводство), 268‒269 стор.