Іменний словотвір західнополіського говору

imenyj_slovotvir

imenyj_slovotvir2

Іменний словотвір західнополіського говору : Монографія. ‒ Луцьк : Вежа, 2004. ‒ 764 с.

План монографії:

Вступ

Розділ І. Словотвір української діалектної мови як предмет опису

Розділ ІІ. Словотворення іменника

Розділ ІІІ. Словотворення прикметника

Розділ IV. Словотворення числівника

Розділ V. Словотворення займенника

Висновки

Бібліографія

 

“Джерельна база дослідження ‒ це власні записи, зроблені протягом 1980‒2002 років у населених пунктах Західного Полісся (включно з Берестейщиною і Підляшшям) та частково в суміжних діалектах. Такі діалектизми подані здебільшого в авторовому диференційному двотомному “Словнику західнополіських говірок” (Луцьк : Вежа, 2000). Крім цього, розглянуто також загальновживану лексику (після слів, зафіксованих автором, немає будь-яких позначок); зрідка після деяких лексем подано паспортизацію, у якій вказано повну назву населеного пункту, назва району скорочена до найменування районного центру (напр.: Ківерц ­ Ківерцівський район, Ратн ‒ Ратнівський; винятки В-В ‒ Володимир-Волинський, К-К ‒ Камінь-Каширський), умовні скорочення назв областей: Брс ‒ Брестська область Республіки Білорусь, Влн ‒ Волинська, Льв ‒ Львівська, Рвн ‒ Рівненська область. Частину записів зроблено за спеціально складеним питальником “Словотвір іменних частин мови”.

Використані також діалектологічні дослідження з території Західного Полісся українських, білоруських, польських та російських учених (після таких записів подано умовні скорочення; див. список умовних скорочень джерел), а також некартографовані матеріали, вміщені у ІV частині ІІІ тому Атласу української мови; обмежено та обережно використані фольклорні записи з цієї території. Повністю зберігаємо написання та авторське тлумачення (в оригіналі) таких лексем. Якщо деривати вибрані зі збірників текстів, то вони подані у зафіксованій (а не вихідній формі) і їхні значення встановлюємо за контекстом, подаючи його в круглих дужках”.

Зі вступу, 7 стор.