Словник мікротопонімів і мікрогідронімів

slovnyk_mickotoponimiv

slovnyk_mickotoponimiv2

Словник мікротопонімів і мікрогідронімів північно-західної України та суміжних земель : У 3-х томах / Упоряд. Г. Л. Аркушин. ‒ Луцьк : Вежа, 2006‒2007.

“Матеріали, представлені в цьому словнику, ‒ це здебільшого записи упродовж пʼятнадцяти років студентів українського відділення філологічного факультету ім. Лесі Українки, виконані як практичні завдання з курсу української ономастики, та вибрані з курсових і дипломних робіт. Крім цього, використані власні матеріали упорядника, а також деякі опубліковані і рукописні матеріали.

Територія записів ‒ північно-західна Україна (Волинська та Рівненська області, північ Львівської, Тернопільської і Хмельницької), Берестейщина і Пинщина (центр, захід і південь Брестської області Республіки Білорусь), частково Холмщина і Підляшшя (північний схід Люблінського і південний схід Підляського воєводств Республіки Польща).

<…>

Що ж таке мікротопонім? Це насамперед назва мікрообʼєкта або частини мікрообʼєкта, що відома невеликій кількості осіб (переважно усім або лише частині мешканців одного населеного пункту) і які служать для орієнтації на місцевості”.

З передмови, 3 стор.

 

ГРОМОШ [грóмош] 1) куток н.пп. Доросині і Ворончин Рж В, звідки завжди насувається гроза; 2) поле н.пп. Торчин Лц В, Перемисловичі Ск Л; Грибовиця Ів В, де неродюча земля; 3) [грóмуш] вулиця н.пп. Береськ і Пожарки Рж В; 4) пагорб с. Затурці Лк В, на якому відбувалися битви під час війни; 5) сінокіс с. Сирники Лц В, де жив пан з прізвищем Громуш; 6) яр с. Смолигів Лц В, де жив чоловік з прізвиськом Грома.

Т.І, 197 стор.